Арешти, паспорти, військові: цифри анексованого Криму

16 березня виповнюється три роки з часу, коли у Криму російська влада організувала референдум, внаслідок якого ця територія України була анексована Російською Федерацією.

Після цього керівництво Росії заявило про "повернення до історичної справедливості". Генеральна прокуратура РФ зробила висновок про незаконність передачі Криму УРСР Микитою Хрущовим у 1954 році.

Міжнародні інституції, включно з ООН, не визнали анексію законною. Вони ухвалювали резолюції про окупацію півострова і суттєве погіршення прав людини у Криму, а також запровадили економічні санкції проти Росії.

Засуджені, під арештом, переселені

Правозахисні організації та МЗС України твердять, що за три роки після анексії Криму десятки людей зазнали переслідувань за свої політичні погляди.

За даними Центру громадянських свобод, на сьогодні 44 громадянина України перебувають на ґратами у Криму і Росії з підозрами у терористичній, диверсійній діяльності, у зазіханні на територіальну цілісність РФ. Україна вважає їх політичними в'язнями. 10 з них вже засуджені, серед них - Олег Сенцов та Олександр Кольченко, які тримали 20 і 10 років ув'язнення. Загалом більшість переслідуваних - це кримські татари.

Українські урядові структури та правозахисні організації визнають, що оприлюднені цифри можуть бути неточними. Вони пояснюють це ненаданням усіх відомостей російською стороною.

Слідчий комітет Росії неодноразово заявляв про достатню доказову базу стосовно переслідуваних громадян України.

Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв твердив, що загалом близько 35 тисяч людей вимушено залишили Крим після анексії Криму. Із них 20 тисяч - це кримські татари. Організація "Крим SOS" каже, що ця цифра може становити 50 тисяч, оскільки багато переселенців не бачить сенсу реєструватися у соціальних органах.

Громадянство і паспорти

Твердячи про приналежність Криму Росії, у Кремлі послуговуються, зокрема, статистикою отриманих російських паспортів кримчанами.

За даними міграційної служби РФ, протягом трьох років громадянство Росії отримала переважна більшість людей, що живуть у Криму - близько двох мільйонів, або 98%.

Але немає можливості підрахувати, скільки серед них отримали російський паспорт вимушено. Правозахисники вважають, що умови, висунуті російською владою, були такими, що їх можна розцінювати як примус до громадянства РФ. Без російського паспорта, із посвідкою на проживання, жителі Криму не можуть мати рівні права із власниками таких паспортів навіть у побуті - в медичних, банківських закладах тощо.

Проте лише 19% кримчан відмовилися від українського паспорта. Таку інформацію поширювала Міграційна служба РФ. За неофіційними даними, це передусім державні службовці, співробітники спецслужб та правоохоронних органів. Решта кримчан, фактично, мають два громадянства.

Такий статус дає їм право користуватися усіма правами, що їх надає Україна. Міграційна служба України повідомила, що у 2014-2016 роках жителі анексованого Криму отримали 52 тис 910 закордонних паспортів українського зразка.

Чиї військові?

Після анексії Криму лише близько 4 тис. із 13 тис. військовослужбовців Збройних сил України не перейшли до військових підрозділів російської армії. Інші - зрадили присязі на вірність Україні. Переважна більшість з них - це військовослужбовці Військово-Морських сил України.

"Із 13 тисяч військовослужбовців Збройних сил України не зрадили присязі 3900. Серед працівників Служби безпеки України 99% зрадили. Серед працівників міністерства внутрішніх справ, представлених у Криму - 99% зрадили", - заявив секретар РНБО Олександр Турчинов у січні 2017 року.

За даними із різних джерел, залишилися служити у ЧФ близько шести тисяч українських військових.

Решта, що залишилися у Криму, - це військовослужбовці інших відомств: Національної гвардії, СБУ, Державної прикордонної служби, державної охорони, державного космічного агентства.

Військова прокуратура України повідомляла, що загалом оголосила у розшук вісім тис колишніх військових України і веде щодо них слідчі дії за зраду.

"Націоналізація" і українські товари

Міністерство юстиції України оцінює збитки від анексії Криму у понад один трильйон гривень. Саме така сума претензій фігурує у позовах України до Європейського суду з прав людини через анексію Росією Криму. Але багато експертів вважає цю суму заниженою.

МЗС України твердить, що внаслідок анексії Росія "націоналізувала" в АРК 400 підприємств і 18 газових родовищ.

Серед цих підприємств найпотужнішими експерти називають Керченський суднобудівний завод "Залив", Феодосійську суднобудівну компанію "Море", ДТЕК "Крименерго", "Укртелеком", Севастопольський морський завод ім. Орджонікідзе, понад 10 заводів виноробного комбінату "Масандра".

За три роки, що минули від анексії Криму, економічні стосунки України із втраченою територією змінювалися: від дотаційного регіону України до вільної економічної зони, потім до блокади, а від блокади - до заборони на постачання товарів.

Бюджетні і пенсійні виплати, фінансові і банківські зв'язки між "материком" і Кримом були розірвані досить швидко. А от торговельні тривали до початку 2016 року, допоки після блокади, організованої кримськими татарами, уряд вирішив заборонити постачання товарів "на період тимчасової окупації".

Нині офіційних торговельних зв'язків між Україною і Кримом немає. Проте українські товари і досі можна зустріти на базарах і у магазинах півострова.

Новини Полтави

    Погода
    Погода у Полтаві

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію