"Втомилися ховати героїв" - річниця АТО у цифрах

14 квітня 2014 року вийшов офіційний наказ тодішнього в.о. президента України Олександра Турчинова про початок АТО.

Початок

Безпосередньою причиною для початку АТО став розстріл зведеного підрозділу "Альфа" під Слов'янськом бойовиками Ігоря Гіркіна (який тоді представлявся Стрєлковим) 12 квітня 2014 року.

Тоді загинув один боєць СБУ, ще кількох було поранено. Захоплені адмінбудівлі у Слов'янську так і не розблокували.

Наступного дня відбулося засідання РНБО, на якому вирішили вжити "невідкладних заходів щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

14 квітня це рішення офіційно затвердив наказ Олександра Турчинова.

Проросійські бойовики у Костянтинівці, квітень 2014 року Проросійські бойовики у Костянтинівці, квітень 2014 року

15 квітня пан Турчинов доповідав Верховній Раді: "Сьогодні вранці на півночі Донецької області розпочалась антитерористична операція. Але вона буде проводитися поетапно, відповідально і виважено. Мета цих дій, я ще раз підкреслюю, - захистити громадян України, зупинити терор, зупинити злочинність, зупинити спроби розірвати на шматки нашу країну".

За даними ООН, внаслідок конфлікту на Донбасі за три роки загинуло загалом близько 10 тис. людей, більше від 23 тис. - поранено.

Понад 2 тисяч загиблих у боях - цивільні.

Більшість смертей сталося під час активних бойових дій у 2014 р. та взимку 2015 р. У 2016-2017 роках, за підтвердженою СММ ОБСЄ інформацією, загинуло 120 цивільних, поранено - 462.

Втрати серед українських силовиків також суттєві.

Генштаб повідомляє про більше від 2650 загиблих українських бійців і 9558 поранених (станом на 11 квітня 2017 року).

Точних даних про втрати бойовиків немає.

Там само немає точної інформації про загиблих на Донбасі російських військових - офіційний Київ усі три роки АТО послідовно заявляє про активну участь російських кадрових частин і "кураторів" у боях на Сході України. Кремль так само послідовно ці звинувачення відкидає, хоча визнає присутність там "російських добровольців" з військовим досвідом.

Тим не менше, автори російського громадського проекту "Груз-200 из Украины в Россию" стверджують, що з 2014 року на Донбасі загинуло понад 3,2 тис. росіян. Підтвердити ці дані ВВС Україна не може.

У травні 2015 року Росія засекретила втрати військових "під час спецоперацій у мирний час". Речник Кремля Дмитро Пєсков тоді заявив, що з ситуацією в Україні це жодним чином не пов'язано.

Армія

БТР-4 БТР-4

За шість хвиль мобілізації через армію пройшло понад 200 тисяч мобілізованих.

Сьому хвилю так і не оголошували - у ЗСУ кажуть, що контрактників цілком вистачає для утримання фронту. Утім, як періодично зауважує президент Петро Порошенко, мобілізацію оголосять у випадку серйозного загострення на Донбасі.

За роки АТО статус учасника бойових дій отримали майже 190 тис. військовослужбовців.

Чисельність самої армії зросла на 100 тис. - до 250 тис. військових.

Від початку бойових дій на сході України загалом армія отримала 3,1 тис озброєнь та військової техніки, 620 тис. ракет і боєприпасів.

Іноземна допомога: 250 одиниць озброєнь та військової техніки оборонного характеру, 4 тис. одиниць приладів прицілювання, розвідки, навігації, зв'язку та інших матеріально-технічних засобів.

У Генштабі додають, що за останні роки ЗСУ отримали:

-модернізовані літаки МіГ-29, Су-25, Су-27, Л-39, десантно-транспортні вертольоти Мі-8 та бойові -вертольоти Мі-24;

-нові малі броньовані артилерійські катери;

-бронетранспортери БТР-4 та БТР-3, бронеавтомобілі "Дозор-Б" та "Козак";

-українські безпілотні авіаційні комплекси "Фурія", "Spectator", "Sparrow", "PD-1", "Мара-2П" та "Лелека-100";

-тепловізори "Archer";

-протитанкові ракетні комплекси "Стугна-П";

-120-мм міномети "Молот";

-нові українські 7.62-мм кулемети КМ-7.62, пістолети "Форт";

-апаратні станції зв'язку, станції радіоелектронної боротьби, системи захисту літаків та вертольотів, радіолокаційні станції.

Міномет "Молот" Міномет "Молот"

Біженці

За три роки в Україні, за даними Мінсоцполітики, зареєстровано 1,586 млн внутрішньо переміщених осіб із Донбасу.

З них 808 тис. пенсіонерів і майже 240 тис. дітей.

Ці люди отримали 756 млн грн фінансової допомоги.

Міністерство науки і освіти додає, що з непідконтрольних Києву районів Донбасу було переміщено 18 вищих навчальних закладів і 11 наукових установ, у яких навчається 49,5 тис. студентів і працює 3,5 науково-педагогічних працівників.

В українських школах навчається 48 тис. учнів зі зайнятих сепаратистами територій.

Українська влада поширюється на 38,3 тис. кв. км Донеччини і Луганщини, тоді як підконтрольними сепаратистам залишаються 15,4 тис. кв. км Донецької і Луганської областей.

Думки з приводу

Донині тривають дискусії про те, чи потрібно було запроваджувати АТО в квітні 2014 року.

"Прийде час і люди, які віддали команду на початок АТО, будуть сидіти на лавці підсудних", - впевнений політолог Михайло Погребінський.

"По-перше, АТО не досягла своїх завдань і знищила масу народу. По-друге, у суспільстві виникла така атмосфера, що реінтегрувати країну тепер майже неможливо", - додає він.

На його думку, об'єднати Україну тепер може лише зміна влади "на ту, яка прибере радикалів зі ЗМІ і створить ґрунт для розрядки напруги, щоб хоча б за якийсь час стало можливим жити разом".

Натомість інший політичний експерт Ярослав Павловський вважає, що тоді нова українська влада зробила все, що могла.

"Для поміркованої політичної еліти АТО була найвищою можливою формою реакції на ситуацію. Хоча цілком можливо, що тоді треба було діяти більш жорстко", - відзначає він.

А військовий експерт Олег Жданов взагалі наполягає на тому, що у 2014 році потрібно було вводити воєнний стан.

"Ми не виконали норму закону про оборону, де чітко написано, що у випадку загрози територіальній цілісності чи суверенітету України вводиться військовий стан", - наголошує експерт.

"Тоді б не було стільки відмов іти у бій серед військових. Діяв би воєнний трибунал і такі відмови розцінювалися б як зрада, а у воєнний час за це передбачене покарання аж до розстрілу", - пояснює Олег Жданов.

Олександр Турчинов в інтерв'ю ВВС Україна пояснював своє небажання вводити воєнний стан необхідністю якомога швидше обрати нового президента (за воєнного стану вибори не проводяться).

Водночас українське суспільство "звикло" до конфлікту на Донбасі, додають експерти.

"Війна забувається. Втрати, на жаль, перетворилися на статистику, а люди втомилися ховати героїв", - зауважує Олег Жданов.

"У нас є активний прошарок населення, який розуміє, що йде війна. Це люди, які активно допомагають армії грошима, допомагають волонтерам", - відзначає військовий оглядач і волонтер Серж Марко.

"Але для іншої частини війна була певним подразником. Він побув рік-два, а потім згас у свідомості. І так воно буде до наступного загострення, як було нещодавно в Авдіїївці", - прогнозує він.

А свою волонтерську діяльність Серж Марко пояснює так: "Якщо ти взяв тягар, то май сили його донести. Для тих, хто побачив війну, люди [на передовій] - це не просто зведення… Ти не можеш сказати їм: значить, ось як воно у вас відбувається, нічого собі! І піти й спокійно жити далі. Ні, ми вже з цим усім до кінця".

Новини Полтави

    Погода
    Погода у Полтаві

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію