Справи Майдану: надії родичів загиблих на покарання винних тануть

Родичі загиблих під час Євромайдану закидають судам, що ті сприяють переховуванню обвинувачуваних від правосуддя, і закликають розрозбити механізм протидії їхній втечі до Росії, як це сталося з чотирма "беркутівцями".

Справи про вбивства під час акцій протесту на Євромайдані в Києві на початку 2014 року в українських судах перетворюються на шоу. Його фінал - втеча підозрюваних до Росії, де вони ховаються від правосуддя, скаржаться сім'ї загиблих та їхні адвокати. "Ми констатуємо, що почався процес реваншу… Держава має забезпечити правосуддя за цими провадженнями, але навпаки йде розвал справ у судах", - сказав у середу, 19 квітня, адвокат родин "Небесної сотні" Віталій Титич, виступаючи на прес-конференції в Києві.

Надто м'які запобіжні заходи

Родичі загиблих вказали на часті перенесення судових засідань за вимогою адвокатів підозрюваних. Вони вважають, що це лише сприяє тому, що суспільний інтерес до контролю за розглядом цих справ слабне й судді безконтрольно застосовують надмірно м'які запобіжні заходи або взагалі  відпускають підозрюваних та обвинувачених.

Так сталося, зокрема, у справі колишнього співробітника харківського спецпідрозділу тодішньої міліції "Беркут" Віталія Гончаренка, якого Генпрокуратура підозрює у вбивстві трьох людей 18 лютого 2014 року під час Євромайдану. На початку квітня Апеляційний суд Києва ухвалив рішення звільнити його з-під варти під особисте зобов'язання. А вже 14 квітня стало відомо, що Гончаренко та ще троє його колишніх колег Олександр Костюк, Владислав Мастега, Артем Войлоков втекли до Росії, повідомивши у своєму відеозверненні, що "перебувати в Україні їм стало небезпечно".

"Ми хочемо звіту від МВС, Генпрокуратури, чому в МВС не вистачає браслетів для працівників харківського "Беркуту", чому дотримання правил домашнього арешту відбувається лише після втручання громадськості й адвокатів? Як відбувався контроль на кордоні й чому не дають вказівок щодо перетину кордону особами, які перебувають під слідством?", - обурюється Володимир Бондарчук, голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні", син загиблого на Майдані Сергія Бондарчука.

Виїхати "чистими" з України

На його думку, українські суди "грають за правилами" адвокатів обвинувачених і сприяють тому, аби екс-беркутівці безперешкодно виїжджали за межі України. "Суд зробив усе можливе для того, щоб Гончаренко був юридично "чистим" і безпечно поїхав до Росії", - стверджує Галина Дідич, дружина загиблого Сергія Дідича, у вбивстві якого зокрема й підозрюють Гончаренка.

Раніше керівник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявляв, що обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб з харківського "Беркуту" слідчі передали у Печерський райсуд Києва ще 23 березня, однак з того часу судді так і не зібралися на засідання для того, щоб подовжити дію чи змінити запобіжний захід підозрюваним. "Щойно слідчі ГПУ ініціюють зміну запобіжного заходу на утримування під вартою, адвокати беркутівців апелюють, що вони ж досі не втекли. І судді фактично ігнорують всі ризики втечі підозрюваних та вибирають легкі запобіжні заходи", - вказує представник постраждалих на Майдані в Києві 30 листопада 2013 року Віталій Кузьменко.

Апеляційний суд Києва пояснив рішення звільнити з-під варти Віталія Гончаренка невідповідністю рішення Печерського районного суду Києва чинному законодавству. Там наголосили, що слідчий суддя не виконав вимог кримінального процесуального законодавства під час визначення терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Механізм протидії

Рідні загиблих на Майдані побоюються, що невдовзі у Росії опиниться і решта підозрюваних, яка переховуватиметься там від  українського правосуддя. "Потрібно об'єднувати зусилля родин, медіа, громадян, які мають надію чогось добитися, і напрацьовувати механізм протидії", – наголосив Віталій Титич. Утім, яким саме має бути цей механізм, адвокат не уточнив.

За даним департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури, розслідування у справах Майдану триває щодо 351 особи, з них 48 чиновників найвищого рівня та понад двохсот правоохоронців. До суду направлено понад 220 обвинувальних актів. На даний момент за злочини на Майдані за ґрати потрапила лише одна особа - один із так званих "тітушок", якого засудили до п'яти років ув'язнення за жорстоке побиття активіста Євромайдану в лютому 2014 року. Інші понад три десятки вироків, винесених у справах того часу, передбачають умовні вироки винним.

Новини Полтави

    Погода
    Погода у Полтаві

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію