Ця розповідь про вулицю, яка за час свого існування зазнала кілька перейменувань, проте на сьогоднішній день їй повернули історичну назву

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/UJXhur6WgPDyM

Мова про вулицю Сінну. Якою вона була у ХІХ століття, яких перейменувань зазнала, а яких лише могла зазнати, знають наші журналісти.

Вулиця Сінна починається від Жовтневої та продовжується до перетину з вулицею Остапа Вишні. Вперше вона зустрічається на планах Полтави 1877 року як Порохова. Назва пояснюється тим, що на цій вулиці розташовувалися порохові льохи. Згодом Порохову перейменували, і вулиця отримала свою історичну назву - Сінна, говорить старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею Наталія Кузьменко.

/ Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею

Коли було засновано новий центр міста у 1802 році, то весь комплекс споруд, які там було збудовано, було збудовано на місці старого базару. Тобто базар був все одно потрібний, його перенесли на 2 квартали далі. Основна функція була продаж сінажу, тому його й назвали Сінним ринком, Сінним базаром./

А згодом площа почала називатися Сінною, вулиця також отримала відповідну назву. В один бік від неї дорога вела на Кременчук, а в інший - на Кобеляки. Є відомості, розповідає пані Наталія, що до початку Великої Вітчизняної війни вулицю перейменували на честь Ворошилова, а згодом вона стала Ленінградською. На сьогоднішній день вулиця залишається зі своєю історичною назвою - Сінна.

/Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею

Якби ця вулиця продовжувала існувати далі в тому форматі, у якому вона була заснована, то можливо вона стала б Троїцькою. У кінці ХІХ століття, 1894 року там було збудовано Троїцьку церкву./

Будували її на гроші дружини купця Другої гільдії Анастасії Колєснікової. У 30-х роках ХХ століття церква була закрита. Зараз на цьому місці знаходиться другий корпус Державного архіву Полтавської області. У середині ХХ століття площа Сінна продовжувала мати торговельне призначення.

/Ірина Дудяк, заступник начальника відділу інформації та використання документів Державного архіву Полтавської області

На початку 50-х років Сінна площа стала місцем проведення постійної виставки досягнень народного господарства, на території якої зараз знаходиться будівля Полтавської обласної ради та облдержадміністрації./

Сучасна вулиця Сінна містить чимало цікавих архітектурних пам'яток. Наприклад, за адресою Сінна, 20а розташовується мечеть. Остання обслуговує релігійні потреби мусульман міста Полтави. А в приміщенні школи №39 у 41-ому році знаходився пункт, з якого добровольці йшли на фронт. Проте ця будівля цікава не лише цим. Раніше школа мала 16-ий номер. Коли у 50-х роках ХХ століття існувало роздільне навчання хлопчиків і дівчат, шістнадцята була жіночою, а в сусідньому кварталі сімнадцята - чоловічою. Коли їх об'єднали, школи продовжували «конкурувати» між собою. Шістнадцята стала російськомовною, а сімнадцята - з українською мовою навчання. Із видатних постатей на площі Сінній проживав відомий літературознавець, фольклорист та архівіст Володимир Щепотьєв.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію