Військові льотчики в Миргороді застосовують фігури вищого плотажу

Льотний склад 831 бригади тактичної авіації Повітряного командування «Центр» Повітряних Сил Збройних Сил України відпрацьовує тактичні прийоми ведення повітряних боїв та відточує (підвищує) маневреність бойових винищувачів, виконуючи фігури вищого пілотажу.

За словами льотчика-інструктора Олександра Оксанченка, неодноразового переможця міжнародних авіапоказів в Європі, фігури вищого пілотажу не лише ефектно сприймаються любителями авіації, але й мають «практичне застосування» — використовуються під час повітряних боїв. З появою винищувачів четвертого покоління стали можливі фігури, які виконуються на критичних режимах польоту. Так з’явилися відомі «Дзвін», «Кобра», політ на гранично малих швидкостях та інші.

— Перевага у швидкості дозволяє льотчику-винищувачу отримати ініціативу під час бою та утримувати її, перебуваючи більшу частину часу в положенні атакуючого та присікаючи спроби противника відірватися від переслідування прямолінійним розгоном швидкості. Тому льотний склад бригади тактичної авіації відпрацьовує такі маневри, як віраж, граничний по тязі, бойовий розворот з поворотом у внутрішній бік, гірка з виконанням бочки на виводі, напівпетля, переворот, коса петля. Саме вони найчастіше використовуються під час бойового застосування Су-27, — пояснив полковник Олександр Оксанченко.

Для того, щоб перешкодити противнику «впіймати» на приціл літак, військові льотчики вдаються до фігур вищого пілотажу. Так, застосувавши фігуру під назвою «Кадушка», коли літак обертається навколо своєї горизонтальної осі на 360 градусів зі створенням кутів атаки та збереженням загального напрямку польоту, льотчик із атакованого може перетворитись на акатуючого.

За словами офіцера, ще одна відома фігура вищого пілотажу «Дзвін», включена до програми динамічного показу на авіашоу, не просто ефектний елемент демонстраційних польотів, але й надзвичайно корисний у вирішенні бойових завдань. Вона дозволяє подолати радари засобів проти-повітряної оборони, адже ніхто не очікує від бойового літака здатності «завмирати на місці». При виконанні «Дзвону» літак проходить нульову швидкість після крутого набору висоти. Потім літак починає падати з поворотом корпусу в ту чи іншу сторону та круто пікірує донизу.

— Всі фігури пілотажу в залежності від конкретної ситуації виконуються з різними кутами атаки, різними радіусами і швидкостями. Щоразу льотчик обирає оптимальну на власний погляд серію фігур, яка допоможе зірвати прицілювання та атакувати самому. Успіх повітряного бою визначається не лише маневреністю та швидкістю, але й в першу чергу тим, наскільки добре льотчик оволодів мистецтвом пілотажу, — каже полковник Олександр Оксанченко.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію