Полтавці відвідали Чорнобиль

Масштаби трагедії і перетворень вражають. Навіть через 31 рік. Полтавці напередодні річниці вибуху на Чорнобильській атомній електростанції поїхали до зони відчуження. Минулоріч з міста вперше організували відвідування ліквідаторами. Тепер вирішили показати молоді наслідки трагедії.

Від Полтави до Чорнобиля – понад 470 кілометрів. В'їзд до зони – суворо за дозволами і документами. Сюди другий рік поспіль приїздить делегація полтавців. Минулоріч вперше за 30 років зону відвідали 300 ліквідаторів. Нині молоді показують місце найбільшої техногенної катастрофи.

Юрій Дмитренко, студент

- Одна із моїх мрій – побачити місто-привид Прип'ять. Мені хочеться відчути атмосферу мертвого міста. Бо для мене досить дивно: як таке велике місто з майже 50 тисячним населенням – і нема жодної живої душі.

Чорнобиль вважали райським кутком Полісся, розповідає гід. Тут жили до 14 тисяч осіб. Це був багатий край з чималою кількістю підприємств: від сиро- та маслозаводів до суднобудівних. У 67 прийняли рішення будувати Чорнобильську АЕС. 

Зараз Чорнобиль входить до 30-кілометрової зони відчуження. Але тут працює котельня, є підприємства. Вони доглядають за територією. Працівники живуть у будинках-гуртожитках. 

Це центр міста. Статуя «Сурмуючий янгол», а далі – символічна алея із селами, які знищила радіація. Їх довелося зрівняти із землею і в Україні, і в Білорусі. 

9 травня до Чорнобиля приїздять виселені люди, заходять до будинків. Частина міста нагадує районний центр. Є тут і так звані самосели.

Галина Федорівна живе у будинку з пальмами, запевняє: у Чорнобилі все життя.

Галина Федорівна, живе у Чорнобилі

- У мене тут і діти виросли, і онуки і, слава Богу, ні в кого нема групи інвалідності. І 25 років проробила тут у Чорнобилі. І чоловік мій. І мати, і батько. І інвалідності нема. А ті, хто побув, – ті всі хворими постали.

В закинутих будинках ще повно знахідок. 

Вимірюємо радіаційний фон біля будинку.

- Це 6 мікрорентген. Це мало. – А в Полтаві скільки? – 10-12.

Традиційно полтавці відвідують пам'ятник біля пожежної частини і проводять там молебінь.

Сергій Козлов, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, організатор поїздки

- Дехто із вас також має батьків-ліквідаторів, які виконали свій обов'язок для того, щоб людству жилось зараз з мирним атомом більш спокійно. Я думаю, і це моя особиста думка, що якби це трапилось сьогодні – то трагедія, можливо, була б і більшого масштабу, ніж у 80 роках. Тому хочу подякувать всім загиблим.

Інна Безугла, журналіст

- Найбільша наземна пересувна споруда. 10 років тривало будівництво саркофагу над 4 реактором Чорнобильської атомної електростанції. І в листопаді минулоріч найнебезпечніше місце в Україні нарешті закрили.

4 реактор, що вибухнув у 86, зараз виглядає так. У найближчій точці, куди вдалося підійти, – радіація вища.

- Вимірюємо радіацію «60...66»

АЕС нині перетворюють на екологічно безпечну систему.

Сергій Кошовник, заступник начальника відділу Центру організаційно-технічного та інформаційного забезпечення зоною відчуження

- Виводити атомну станцію надалі з експлуатації: щоб зовсім розібрати все обладнання, демонтувати, вивезти. І паралельно відбувається робота над будівництвом нових об'єктів. Зокрема, об'єктів поводження з радіоактивними відходами.

Найзабрудненішим місцем залишається Прип'ять. З пішоходів – лише туристи. Розповідають, що водяться лосі, вовки, кабани, олені, лисиці, зубри та навіть рись. Масштаб трагедії і перетворень полтавців, говорять, вражає.

Сергій Говоров, фотохудожник 

- Люди пішли, а природа так швидко забирає, повертає свою територію собі назад.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію