За корупцію в Україні за півроку посадили 121 особу

Боротьба з корупцією ще не стала пріоритетом для судової системи України. Такий висновок зробив Верховний суд, опублікувавши статистику розгляду українськими судами корупційних справ у першому півріччі 2017 року.

Верховний суд України (ВСУ) вперше опублікував статистику щодо розгляду судовою системою корупційних справ. За цими даними, українські суди опрацювали менше половини поданих на їхній розгляд таких справ.

За даними ВСУ, в січні-червні 2017 року до українських судів надійшли 4 444 справи про корупційні злочини. Розглянули з них менше половини - трохи більше двох тисяч. За вчинення корупційних злочинів до кримінальної відповідальності суди притягнули 469 осіб. Найпоширенішим покаранням при цьому був штраф - його присудили 265 особам. Позбавили волі 121 особу. 77 обвинувачених були виправдані, ще стосовно 110 людей закрили провадження.

Корупційні справи - не пріоритет

"В державі проголошена війна корупції (…) Але для судів корупційні справи ще не стали пріоритетом", - так прокоментував цю статистику голова Верховного суду України Ярослав Романюк на брифінгу в Києві у понеділок, 7 серпня. За його словами, ВСУ започаткував щомісячний збір статистичних даних про антикорупційні провадження із тим, аби "забезпечити вчасний та якісний розгляд цих справ". Саме так його установа має намір стимулювати антикорупційну боротьбу.

На запитання DW Романюк уточнив, що Верховний суд в даному разі брав до уваги лише кількісні показники розглянутих справ і не оцінював якість винесених судами рішень. Він уточнив, що на сьогодні в українських судах бракує близько 40 відсотків суддів, але решта працює "самовіддано" і розглянула переважну більшість від загалом усіх проваджень.

Судовий "саботаж"

Голова "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін в коментарі DW назвав ініціативу Верховного суду України публікувати статистику щодо розгляду корупційних справ "порожнім дешевим піаром". Самі ж наведені дані він вважає неінформативними. Він пояснює, що ці дані стосуються переважно судів першої інстанції, рішення яких можуть бути ще змінені під час оскарження винесених рішень в апеляційних і касаційних інстанціях. "До того ж, ідеться про низовий рівень посадовців і держслужбовців, тоді як у кримінальних справах проти високопосадовців, поданих на розгляд судів НАБУ, ми бачимо максимальне затягування їхнього розгляду", - говорить Шабунін.

Експерт вжив слово "саботаж" на означення того, яким чином суди реагують на розслідувані антикорупційними органами справи. "Деякі подані детективами НАБУ до судів кримінальні провадження лежать без жодного руху понад рік, і суди мотивують це тим, що у них бракує суддів. Ці справи помирають в судах без розгляду", - зазначає громадський активіст.

Таку оцінку поділяє і директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. Він пояснив в інтерв'ю DW, що зазвичай корупційні справи складні, а судді намагаються спочатку розглядати більш прості справи. Окрім того, на думку експерта, ефективному та швидкому розгляду корупційних справ у судах заважає недосконале кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство, а також психологічна неготовність суддів справляти неупереджене правосуддя. "На розгляді корупційних справ судді часто бувають морально-психологічно на боці підсудних, бо відчувають свою належність до державних структур і не відчувають своєї незалежності, як судді", - вважає Хавронюк.

У ВСУ проти антикорупційного суду

Для посилення боротьби з корупцією в Україні Євросоюз вимагав створення спеціалізованого антикорупційного суду. Утім, під час липневого саміту Україна-ЄС у Києві президенту України Петру Порошенку вдалося домовитися з лідерами Євросоюзу, що буде створена лише антикорупційна палата. Однак у нинішньому складі Верховного суду України про роботу зі створення такої палати нічого не чули.

Суддя-спікер Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України Богдан Пошва заявив на брифінгу, що створення спеціалізованого антикорупційного суду не вирішить проблеми посилення боротьби з корупцією. "Це пошук популістських, а не правових форм. Корупційна складова може проявлятися у будь-яких провадженнях: кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських. Як виокремити ці злочини? Яким чином?", - зауважив він. На думку Пошви, Україні слід іти шляхом створення прецедентів переслідування корупційних злочинів на рівні касаційних судів, а не намагатися створити окрему антикорупційну інстанцію.

Проте Віталій Шабунін переконаний, що головною проблемою тут є не правові чи процесуальні нюанси, а довіра. "Якщо ми залишимо все як є, реформа дійде до судів низового рівня через п'ять років. Якщо піти шляхом створення антикорупційних палат при судах різного рівня, чого зараз домагається президентська адміністрація, то там залишаться ті самі судді, що і зараз, рівень довіри суспільства до яких є як рівень довіри до російської преси", - переконаний Шабунін. І він, і Микола Хавронюк вважають доцільним створення спеціалізованого антикорупційного суду, до якого мають увійти тільки ті судді, які матимуть не лише високу кваліфікацію, а й довіру суспільства.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію