«Ні фотографії, ні листа» – минуло 35 років з дня загибелі Сергія Коротуна

Його не стало у 18 років, коли він пішов воювати. То була війна в Афганістані. Але рядового Коротуна не забули. Встановили меморіальну дошку пам'яті, а згодом стіна будинку, де мешкав воїн, перетворилася на мальовану історію. А нещодавно вирішили облаштувати й територію біля пам'ятного місця.

Це перехрестя вулиць Великотирнівської та Мазепи. Саме тут розташувався цей яскравий будинок. Язики полум'я, вертоліт, червоні квіти. Та це – не головне. В цьому будинку проживав воїн-афганець, рядовий Сергій Коротун. У 18 років хлопця не стало. Загинув на полі бою. З того моменту минуло рівно 35 років.

Наталія Коротун, мати загиблого Сергія Коротуна

- Дитина для матері – завжди дитина. Він слухняний був, я нічого не могла навіть на нього сказати. Проводжали його в армію, а батько питав: «Сергію, ти хоч горілку куштував?». «Ні, не коштував», – сказав він.

Сергій Коротун виконував інтернаціональний обов'язок в Афганістані. В очі смерті подивився через кілька місяців після того, як пішов на війну. Увесь цей час батьки чекали бодай на якусь звістку від сина, але він мовчав.

Наталія Коротун, мати загиблого Сергія Коротуна

- Ні фотографії, ні листа – не встиг. А от хлопці приїжджали, казали: «Він жалів, що не міг передати вісточку». Тоді було спекотно, якраз бомбили.

Мати афганця в цьому будинку мешкає з 71-го року. Та особливим він став саме через її сина: пам'ятна дошка – на його честь, графіті-стіна – теж про нього.

Володимир Корнійчук, голова ГО «Учасники бойових дій Шевченківського району м.Полтава»

- Сергій Іванович призвався Полтавським військкоматом. Потім його відправили в Афганістан, в Кабул. І там, в одному бою, захищаючи аеродром, він загинув. Це наша історія, її не потрібно ламати.

Історія на стінах. Яскрава, але не облаштована. Завдяки підтримці міської влади прибудинкова територія днями змінилася. Плитка, бордюр, клумба.

Олександр Мамай, Полтавський міський голова

- Людина помирає двічі: перший раз, коли в неї перестає битися серце, другий – коли про неї забувають. І це найстрашніше. Після того, як пройшло 35 років, цю людину, Сергія Івановича Коротуна, пам'ятають. Ми виділили невеличкі кошти з міського бюджету, допомогли спонсори, і ми облаштували цю територію.

Через афганську війну пройшло більше 150 тисяч українців. Понад 3 тисячі з них загинули. До цієї сумної статистики потрапили 9 полтавців.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію