Культова металопластика, ікони на дереві, складні хрести і деталі священницького вбрання

З історичних збірок Краєзнавчого музею дістали церковні старожитності. Майже всі екземпляри показують вперше. Найдавніші експонати тут датовані ще ХІ століттям. Збирати їх в полтавському музеї почали у 1906 році.

В основному вони хотіли представити колекцію дрібної металевої пластики. У збірці Полтавського Краєзнавчого музею чимало таких церковних речей – близько 300 експонатів. 80 із них представляють у переддень Покрови. Це експонати періоду Київської Русі, пізнього Середньовіччя, а ще 17, 18 і кінець 19 століть. 

Ірина Власенко, ст.науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею

- Пов'язано зі старообрядницькою культурою: і Півночі – це Помор'я, і виробів гуслицьких, і миськовських майстрів 19 століття. А також українських майстрів Слобожанщини. Але це питання вивчається і зараз. Бо ці предмети не так давно стали вивчатися.

Виставка, що відкрилася у Краєзнавчому музеї, кажуть її організатори, унікальна. Тут є і вироби Київської Лаврської майстерні. Далі, у свою чергу, старообрядці перейняли традиції Київської Русі і поширили. Тож, за цими експонатами можна прослідкувати історію розповсюдження нагрудних ікон, хрестів різних різновидів.

Ірина Власенко, ст.науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею

- У нас на Полтавщині з 18 століття були поселення старообрядців: у Костянтиноградському повіті, а потім у Крюкові і Кременчуці. І тому ось ці предмети розійшлися по всьому православному світу, і вже у 19 столітті - на початку 20 вони були в обігу всього православного люду, а не тільки старообрядців.

Тут же – живописні ікони на дереві. Адже їх сюжети і ставали основою для виготовлення дрібної металопластики. Довершують експозицію гаптовані деталі священницького одягу. Усі ці атрибути, кажуть історики, розвивалися разом, взаємовпливаючи на створення одне одного. Тепер їх повноцінно розглядають і як вид мистецтва.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію