21 листопада Україна відзначила одне з найновіших свят у своїй історії – День Гідності та Свободи

У Полтаві цього дня зібралося Народне віче, яке закінчилося покладанням квітів до Меморіального знаку Героям Небесної Сотні. Увечері біля будівлі Полтавської облдержадміністрації зібралося близько півсотні полтавців. Вони прийшли вшанувати пам'ять загиблих героїв.

Чотири роки тому біля будівлі Полтавської облдержадміністрації було таке ж зібрання. Лунали заклики до боротьби і бою, люди стояли з агітаційними плакатами. Тоді вийшли всі, кому було небайдуже майбутнє  країни: і молодь, і люди похилого віку.

Цього дня, чотири роки потому, полтавці тут з квітами, стела прикрашена колосками пшениці, горить багаття. Про ті події нагадують лише запалені смолоскипи, захисні щити, фото загиблих та прапори, які майорять на фоні нічного неба.

Сьогодні полтавці тут, щоб вшанувати пам'ять загиблих героїв Небесної Сотні. Розпочали з хвилини мовчання під звуки пісні «Плине кача». Валерій Титенко – свядок тих подій – говорить: пройшов Майдан і в Полтаві, і в Києві. 

Валерій Титенко, учасник Майдану

- З першого дня був на Майдані в Києві. Стояв день і ніч – молилися за нашу неньку Україну, за наших дітей, внуків і правнуків, бо в мене їх багато: внуків і правнуків. За наших людей, за наших побратимів, які стояли і молилися за мене.

Сергій Бережецький каже: теж бував на полтавському Майдані. Чоловік говорить: сидіти вдома не міг, а от страху зовсім не було. 

Сергій Бережецький, учасник Майдану

- Життя було до Майдану і після Майдану. Я вже не міг – мене сюди тягло, я був як залежний. Сюди приходив, хай нас було небагато, міліції іноді більше, але я відчував себе, як серед своєї родини.

У кожного були власні сподівання, мрії та мотивація.

Сергій Бережецький, учасник Майдану

- На жаль, розчарований, не все збулося із того, про що ми мріяли і за що стояли, але я вірю, що ми переможемо. Людей перемогти не зможе ніхто: ні бюрократи, ні хабарники – ніхто, тому що ми – український народ, і ми – нація.

Валерій Титенко, учасник Майдану

- Їжджу і буду їздити, поки це все не закінчиться. Возили ми туди людям, дітям передачки, возили – і будем возити. Ми не дивимся ні на що. 

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію