Втрати, яких не повернути: за 2017 рік Полтавщина залишилася майже без 30 захисників

Стільки загиблих на Сході країни у так званій «зоні проведення антитерористичної операції» за останні 12 місяців. Їх історії ретельно збирають краєзнавці і вже зараз публікують у різних виданнях та збірках. Хто ж вони, полтавці, які назавжди залишились у 2017-му, що любили, чим жили, а також які ще події з військовим відголоском трапилися минулоріч - пригадували мої колеги.

Четвертий рік на Сході України триває війна. У минулому, 2017 році 28 полтавських родин отримали сумні звістки - про загибель своїх синів, батьків, братів. Масштабних бойових дій у ці 12 місяців не було, утім, втрати від того не менш гіркі. Бо за цифрами - людські долі. І зовсім молоді хлопці, життя яких мало б скластися зовсім інакше.

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею

- Так, наприклад, Роману Нетесі було всього 19, коли він загинув від кулі снайпера. А Антону Дзеріну було 20, коли він загинув у бою з диверсійною групою. Його називали Пікасо, бо він любив і вмів професійно малювати. І всі чекали, що після війни він стане прекрасним художником. Але куля обірвала його життя.

Останнім серед полтавців у 2017 році загинув Олексій Оріховський - сталося це 21 грудня під час обстрілу українських позицій сепаратистами. 

Основні втрати серед полтавців - через обстріли ворогом Збройних Сил України. Хоча є й зовсім інші причини, про які зазвичай не згадують і такі факти не рахують.

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею

- Багато загинули від куль снайперів, від підриву на розтяжках. Були, звичайно, і небойові втрати: так, у січні, ще на початку року, від гіпертонії помер Валерій Лукавішников з Кременчука. Кременчужанин Петро Боцула помер від інфаркту.

Минулої весни у Полтаві попрощалися і з загиблими пілотами - 26 березня під Краматорськом розбився військовий вертоліт. Загинули вертолітники з 18 окремої бригади армійської авіації, яка дислокується у Полтаві: це заступник командира вертолітної ескадрилії підполковник Євген Волошин, штурман-льотчик капітан Дмитро Мовчан та борт-інженер, старший лейтенант Роман Кандул.

Олексій Редькін, підполковник, командир вертольотної ескадрилії

- Вони дуже любили небо. Вони любили літати. Вони, як герої йшли туди. Вони брали участь в АТО. Діма з самого початку на вертольоті Мі-24, Женя – командир екіпажу, зараз приступив до цих завдань. Це були, не боюсь цього слова, герої, на яких можна рівнятись, про яких завжди треба пам'ятати. Бо тільки у світлій пам'яті вони живі, завжди з нами. Як кажуть, льотчики не помирають, вони відлітають і не прилітають.

На знак пам'яті у місті з'явилися три меморіальні дошки на фасадах шкіл, де навчались полтавці-захисники Олександр Максимов, Олександр Горячевський та Мирослав Кабушка. А ось з неприємних інцидентів - у самому центрі, біля обласної адміністрації підпалили дві стели загиблим бійцям АТО та героям Небесної сотні.

Олексій Кабушка, батько загиблого в АТО Мирослава Кабушки

- За рік у Полтаві знищено 11 меморіальних дошок на школах, на ВУЗах. Два тижні тому пошкоджено 3 могили загиблих бійців. Хто може цим займатися?!

І хоча наймасовіші побиття дошок у Полтаві відбулися ще у 16 році, коли за ніч розбили три знаки атовцям, винні покарання за це поки не понесли.

Андрій Замахін, начальник ГУ НП у Полтавській області

- 15-16 рік побиття дошок. У цьому кримінальне провадження не закрито. Ми спільно з Службою безпеки України зараз працюємо. Робота ведеться. Поки сказати, що ми його розкрили - ми його не розкрили. Коли розкриємо - прозвітуємо: хто це скоїв і хто замовив.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію