Жінки-випускниці, ті, які вийшли з місць позбавлення волі, медсестра та їх діти

Усіх об'єднують далеко невеселі ситуації у житті та місце, де вони знайшли прихисток і допомогу. Зараз вони знаходяться у Полтавському кризовому центр для жінок, які опинилися у скрутних життєвих обставинах. Якою була їх доля, чи налаштовані вони на зміни далі, та і взагалі, яким видалися перші півроку роботи закладу – дізнавались Інна Безугла та Євген Чорний.

Ця маленька кімната стала домом. Щоправда, тимчасовим. У ній майже 2 місяці живе дівчина. Назвемо її Марина. Їй 18. Вона – спортсменка, кількість медалей та грамот просто вражає, бо з 5 класу займалась альпінізмом, згодом – велоспортом. А перед зимою опинилася у холодних стінах з півторарічною дитиною.

Марина, живе у кризовому центрі

- Не стало опалення на зиму. Я жила в приватному будинку. Родичі приїхали, та почався розділ будинку. Вони забрали половину його, ще й кухню. І відрізали опалення.

Соціальні працівники порадили Марині звернутись у кризовий центр на Монастирській. До нових умов півторарічна донька звикла швидко. Роззнайомилася з іншими мешканцями. А мама планує, як влаштувати життя згодом.

Марина, живе у кризовому центрі

З березня місяця поїхати жити на Дублянщину. Там залишився будинок від батька. 

- Вам хтось допомагає із рідних?

- Бабуся, батькова мати допомагає. 

- А варіантів, щоб десь у когось пожити, немає?

- Ні.

Тоді ж Марина хоче віддати доньку до дитсадка, а сама – влаштуватись на роботу. 

Зараз у кризовому центрі для жінок – 21 мешканець: 7 мам, 10 дітей та самі жінки, які опинилися у складних життєвих обставинах. Для прикладу, зараз у центрі живе медсестра.

Олена Чикурова, директорка кризового центру для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах

- Ось вона приїхала з хутора. З чоловіком давно розійшлася. Увесь час знімала квартиру. Зараз комунальні – самі знаєте, нереальні. Не викручується, бо зарплатня медсестри – це зарплатня медсестри. А в неї дитина. То тут вона може знаходитись до півроку. За цей час, так як вона не сплачує комунальні, а просто купує їжу, вона зможе накопичити гроші, а потім – винайняти житло з передплатою на кілька місяців. І вже буде набагато легше.

За трохи більше, ніж півроку, через кризовий центр пройшли півсотні людей різного віку. Відкрився прихисток наприкінці червня минулоріч. Зовсім ненадовго тут затримуються ті, хто потерпає від сімейного насилля. Постраждалих жінок часто сюди привозять патрульні. У класичному вигляді, розповідає Олена Чикурова, вони приходять до тями, чоловіки натомість виходять з-під дії алкоголю і вже знову спілкуються. За 5-6 днів сім'ї повертаються до звичного життя. Довше живуть інші жінки: наприклад, зараз 4 дівчат, які вийшли з місць позбавлення волі. 

Олена Чикурова, директорка кризового центру для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах

- Їх привезли сюди одразу ж. Вони день-два відпочили, прийшли до тями. Тут дуже гарний колектив, у нас завжди толерантне ставлення. І буквально три дні їм вистачає, щоб вийти на роботу. А у нас навчально-виробничий центр, і ми там їх влаштовуємо на роботу.

Плюс – приходять психолог, соціальний педагог та інші фахівці, аби жінки навчилися давати відсіч, бачили ширше проблему із наслідками і більше сюди не потрапляли.

Серед новинок, що найближчим часом мають з'явитись у центрі, – медики, які хочуть прийти з цікавими лекціями та влаштовувати профогляди. А ще керівники центру дуже просять допомоги: шукають партнерів, які б сприяли сплаті послуг за обігрів приміщення та спожитий газ. Адже самостійно заклад гроші не заробляє та не фінансується.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію