Мрії збуваються: полтавські волонтери подарували свято дітям українських захисників

До Старого Нового року назбирали подарунків, солодощів та фруктів для багатодітних родин учасників АТО. До такої справи долучилися небайдужі не тільки із Полтави, а й з різних куточків держави. Причому до процесу підійшли дуже ретельно: діти отримали ті подарунки, які і мріяли побачити під ялинкою.

Вареники з картоплею на Щедрівку – обов'язковий ритуал у чималій родині Токарів. І готують не тільки на себе, а й на рідних – для бабусь та сестри, яка допізна на роботі, розповідає мама Ніна.

Ніна Кириленко, мама

- І туди ж передати хочеться, і туди. Те, що пельмені у магазині куплені, – то ж магазинне. Таке. А вдома ми і понаготовляємо, і понаварюємо. Як йтимуть щедрувати – повідносять гостинці.

6 дітей: три дівчинки, три хлопчика. Найстаршому буде 14, найменшій – рік. Може й тіснувато, але дружно, кажуть у сім'ї, яка живе в селі Лелюхівка.

Ніна Кириленко, мама

- Просили не раз, щоб опалення допомогли нам зробити, бо самі не потягнемо. Ми б тоді вже давно все повиносили та зробили ремонт – 3 кімнати. Думали, там з однієї кімнати зробимо дві. Та і тут одну можна відділити для дівчат можна було б. А так, поки так миримся.

Найважчим вони вважають рік, коли жили без батька. Євген Токар добровольцем пішов на Схід. Повернувся майже 2 роки тому пораненим. Тоді ж, після 12 років разом, офіційно зареєстрували стосунки. Зараз батько, за фахом автослюсар, без постійної роботи. Через здоров'я.

Євген Токар, боєць АТО

- Артобстріл був і нас тоді уламками. Двоє наших і полягли, багато потрапили до госпіталів. Вишивала хрестиком, а бісером ще не пробували. І  коліно не годиться, і рука болить. Важкого я не можу робить, а так – що виходить, те й роблю.

Але свято до Токарів таки прийшло. На Старий Новий рік його привезли полтавські волонтери. 

Вова

- Я буду вставати, робити зарядку і бити грушу. 

Боксерську груша та бойові рукавички семирічний Вова мріяв отримати під ялинку. Його старша сестра тепер спробує вишивати бісером.

Катерина Токар, донька

- У мене хрестиком гарно виходило. Ми на трудовому навчанні вишивали минулого року.

І це не єдина родина, куди приїхали небайдужі з цукерками, фруктами, одягом та іграшками.

Усім дітям намагалися догодити за інтересами.

Дмитро Свиридов

- Я замовляв електролобзик, і мені його подарували. Я буду випилювати всілякі іграшки для братика, сестрички.

Таку акцію полтавці влаштовують щороку, відколи почалась війна на Сході країни. Цього разу завітали із подарунками до 5 родин, які живуть в Полтавській області. Забрати їх допомогли небайдужі зі Львова, Дніпра, Сєвєродонецька...

Ірина Каптур, волонтер

- Люди відгукнулись не тільки Полтава, а й вся Україна. Головне було – дати клич. Люди відгукуються, почали телефонувати, питати: що потрібно? Були і досить дорогі подарунки: електролобзик, автомобіль на радіокеруванні, хімічні набори, мікроскоп. Але також відгукнулися.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію