Сьогодні церква відзначає свято рівноапостольних Кирила та Мефодія

24 травня – День слов’янської писемності та культури. Його відзначають слов’янські народи з метою вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. 

Кирило та Мефодій походили з Македонії, зі знатного роду. Спілкування з Богом через молитву та духовну освіту стало для них потребою ще в юності. Тому невипадково Мефодій, а за ним і Кирило залишили світське життя і стали ченцями на горі Олімп. Молодший з братів, Кирило, вважався одним з найосвіченіших людей свого часу, тому братам не судилося насолоджуватись монастирським затишком – їх часто викликали для звершення відповідальних місій. Однією з них стала проповідь Євангелія серед хазар, на яку брати вирушили за проханням візантійського імператора.

Дорогою до своєї місії брати проходили повз Херсонес, де віднайшли мощі священномyченика Климента, папи Римського. Також у Херсонесі вони знайшли Євангеліє й Псалтир, написані «Руськими літерами», а разом із тим чоловіка, який розмовляв руською та зміг навчити цієї мови і їх. Невдовзі імператор покликав святих братів до Моравії, де потрібно було проповідувати Слово Боже слов’янською мовою. Їхню працю з ненавистю і осудом зустріли німецькі єпископи, які вважали припустимими богослужбовими мовами лише латинську, єврейську та грецьку. На це Кирило й Мефодій зауважили, що в Євангелії сам Господь Ісус Христос закликає: «Тож йдіть та навчіть усі народи…».

Просвітителі з молитвою та постом взялися за цю важку та відповідальну місію. Вони склали слов’янську абетку і переклали Євангеліє та богослужбові книги. За літописними переказами першими словами, написаними слов’янською, стали рядки з Євангелія від Іоанна Богослова: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». Відбулася ця знаменна подія 863 року. Але протидія з боку латинських єпископів продовжувалася. Тому, щоб заручитися підтримкою Римського папи, Кирило та Мефодій принесли в Рим частку мoщей священомyченика Климента, після чого папа Адріан підтримав діяльність братів-просвітителів та благословив проповідь і богослужіння слов’янською мовою.

Відтоді слова Євангелія та Божественної літургії лунають у світі мовою, зрозумілою усім слов’янським народам, та стають щедрим духовним джерелом, з якого ми почерпаємо Життя Вічне.

Усім відомо, що слов’янську писемність створили два болгарські брати, просвітителі і проповідники, Кирило та Мефодій. Але насправді абетка, яку вони вигадали, взявши за основу грецький алфавіт, називалась не кирилицею, а... глаголицею. 

Глаголиця складалась із 39 літер, які цілком відповідали слов'янській звуковій системі, але мала дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, тому не прижилася. 

Кирилиця — абсолютно оригінальна система слов'янської писемності, яка є творчою переробкою грецького алфавіту.  Азбука кирилиці складалася із 43 літер, зокрема з 24 грецьких і 19 оригінальних слов'янських.  Вважається, що кирилицю пізніше розробили послідовники Кирила та Мефодія. І саме кирилиця лягла в основу багатьох алфавітів слов’янських мов. 

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію