У Великих Сорочинцях завершився традиційний ярмарок

Шість днів поспіль люди з різних куточків України продавали та торгувались. Зрештою, розважалися та надихалися українським національним колоритом.

- Оці Жар-птиці, оці хвости. Чому я їх даю всім фотографувати? Тому що їх нікто не перемалює. Я їх дуже довго малюю. Бо дужу вкладаю. За 30 років я їх так відчула, що їх вже ніхто так не відчує.

Валентина Горобець щороку торгує сувенірами з петриківським розписом на Сорочинському ярмарку. Жінка ділиться: продажі в цьому році малі. Проте, для неї це – не головне. 

Валентина Горобець, художниця 

- Нам, художникам, треба свої роботи виставлять і показувать. Скільки енергії набралась, скільки захоплень. Тепер я хочу малювать.

А ось Валентин Синицький завітав на Сорочинський ярмарок вперше. Зі Львова на Полтавську землю він привіз різноманітні горіхи. 

- У нас різновід горіхів. Є солодкі, солоні. Є всякі мікси.

Ці шість днів ярмаркування, розповідає Валентин Синицький, запам’ятає веселими, але безсонними ночами.

Валентин Синицький, торговець 

- Дуже багато нових знайомств. Дуже багато земляків зустрів зі Львова, взагалі з усієї України. Ну класно. Дуже класно.

На продажі в цьому році не скаржаться ковалі з Гетьманського монетного двору. Вони карбують монети на згадку про Сорочинський ярмарок. 

Валентин Кириєнко, коваль 

- Уставші трохи. Шостий день вже. Бо не легко кувалдою махать, жара ще. А так нормально.

У свою чергу Микола Гоголь і в останній день ярмаркування сповнений сил. 

Микола Гоголь 

- Вирує, шумить, гуде. Ярмаркуємо всією Україною. І дай Боже, будемо ще ярмаркувати.

Більшість ярмаркувальників діляться: для них Сорочинський ярмарок – одвічна українська традиція.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію