Співачки немає, а пам'ять живе

14 жовтня відзначається 75-а річниця з Дня народження Раїси Кириченко. Музей в її пам'ять в Полтаві постійно поповнюється новими експонатами. А напередодні громада зібралася і біля її пам'ятника, щоб покласти квіти.

Це Раїса Кириченко. Виконує пісню «Я козачка твоя». 13 літ немає співачки, але пам'ять про неї живе. Перший музей відкрили 9 лютого 2006 року в педагогічному університеті. Це була річниця смерті берегині української пісні. 

Гліб Кудряшов, куратор музею Раїси Кириченко в ПНПУ ім.В.Г.Короленка

- Ми ведемо велику просвітницьку роботу в плані пошанування пам'яті Раїси Кириченко, збирання фактів її біографії, сценічного життя. Дуже приємно, що за ці 13 майже років у наших стінах побувало понад 10 тисяч гостей і відвідувачів. Я не говорю про наших студентів, які обов'язково приходять до нашої аудиторії. Наш музей - нестандартний. Це навчальна аудиторія, на базі якої працює музей.

Крім сукні, в музеї є й вишитий портрет співачки. Цю роботу подарувала студентка університету.

Гліб Кудряшов, куратор музею Раїси Кириченко в ПНПУ ім.В.Г.Короленка

- В цій же вітрині книга «Я козачка твоя, Україно», яку Раїса Опанасівна подарувала своїм шанувальникам. У ювілейний свій рік, коли їй виповнилося 60 літ.

На стінах в музеї – чорно-білі фото. На них – основні етапи творчості Раїси Кириченко. 

Гліб Кудряшов, куратор музею Раїси Кириченко в ПНПУ ім.В.Г.Короленка

- Музей Раїси Кириченко в своїх фондах володіє унікальними музейними експонатами й артефактами. То є концертна сукня Раїси Кириченко, авторської роботи Іріади Перепилиці. 

У вітрині представлені фотодокументи, книги, збірки поетів, які стосуються творчості Раїси Кириченко.  

На цих світлинах – повернення Раїси Кириченко з Німеччини. 

- Тут і преса була, і радіо, її зустрічали Полтавським короваєм, хлібом-сіллю.   вони всі вигукували: «Раїсо Опанасівно, ми всі молилися за вас. Ми Вас так чекали. Співайте для нас». Останні роки Раїса виконувала духовний заповіт матері своєї Марії Євдокимівни, яка їй сказала: «Раю, за тебе молилися всі, просили. Тож співай тепер, скільки вони будуть тебе про це просити». 

А це Леся Гринчук. Вона виступала в ансамблі Раїси Кириченко «Чураївна».

- В 90 році вона запросила мене сюди бандуристкою у свій колектив, і з тих пір я в Полтаві. Я донедавна працювала в «Чураївні». І останні років 10 очолювала колектив.

Жінка впевнена: пам'ять варто берегти. 

- Те ще покоління, вони ще співали народну пісню. Для них це було і в побуті, і на полі, й з поля. Зараз уже не співають. Знають, що це народна пісня, але отакого співу, щоб це була потреба душі, лише десь збереглося - острівки. Так уже масово не співають. І саме ці люди пов'язують нас із народною піснею.

Пам'ять співачки вшановують щорічно і біля Полтавського пам'ятника. Прихильники приносять квіти та схиляють голови. Згадують пісні та особистість козачки. Така ж традиція існує на Корещині – батьківщині артистки.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію