Революція Гідності та Свободи

Сьогодні в Україні відзначають п'яту річницю Революції на Майдані. Цього дня ми вирішили нагадати, як все було восени 2013-го та взимку 2014 років. Відтворювала хронологію подій Ольга Соломаха.

П'ять років тому, 21 листопада 2013 року, в Україні почався Євромайдан. У той четвер сотні людей вийшли на Майдан Незалежності в Києві. Вийшли опротестувати рішення Кабінету міністрів про відмову від підписання Угоди з ЄС. 24 листопада відбулися перші масові мітинги: у Києві на Народне віче вийшли декілька тисяч учасників. Про ці події згадує полтавський активіст Анатолій Ханко.

Анатолій Ханко, учасник Революції Гідності

- Тоді були опозиційні партії, які скликали на Європейську площу своїх прихильників і не тільки. Три політичні партії, прихильники та кияни. Нас тоді було приблизно тисяч 20-30. Для мене саме з цього моменту почався майдан.

26 листопада до протестів приєдналися студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії. 

У ніч на 30 листопада, одразу після завершення Вільнюського саміту, на якому колишній Уряд не підписав угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом, сталося те, чого ще не було в історії незалежної України.

Анатолій Ханко, учасник Революції Гідності

- Починалося буквально з 1000 чоловік, які протистояли цим оркам. Чутно було, як вони ідуть по Інститутській зверху до нас, до низу. Ці звуки з Михайлівського Золотоверхого, коли люди почали змикатися, зрозуміли: з такою кількістю вони нічого не можуть зробити.

Силовики спецпідрозділу «Беркут» отримали наказ розігнати протестувальників на Майдані. «Беркутівці» серед ночі під час силового розгону побили десятки активістів, переважно молодь.

У цю ніч проявилися особливо кричущі випадки міліцейського свавілля – «беркутівці» наздоганяли протестувальників і буквально добивали їх.

Анатолій Ханко, учасник Революції Гідності

- Коли біля тебе хлопці втрачали руки і ноги. Їм очі вибивали і вбивали. І ця атмосфера, запах крові, гарі. Мені інколи і зараз сниться Майдан, і я прокидаюся з отим запахом.

І вже з самого ранку після «кривавої ночі» на Майдані 30 листопада, обурені свавіллям влади громадяни, почали збиратися на Михайлівській площі. Народне Віче у Києві 1 грудня зібрало, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона осіб. Також на акції протесту у зв'язку з розгоном Євромайдану люди вийшли у багатьох містах України. Так, Євромайдан переріс у Революцію Гідності.

Анатолій Ханко, учасник Революції Гідності

- Я пам'ятаю такі миттєвості. Страшно було. Коли по тобі стріляють, постійно ці шумові гранати з болтами. Чути, як прилітає граната, вибух, і по щитові йшов звук.

Протягом 18-20 лютого у столиці відбулися найкривавіші події Революції Гідності – протистояння в урядовому кварталі, штурм Майдану та пожежа у Будинку профспілок. Лави Небесної Сотні тоді поповнили 78 учасників Євромайдану. 

Датою завершення Революції вважається 22 лютого, коли Верховна Рада визнала Президента Януковича таким, що самоусунувся від виконання посадових обов’язків. 

Активіст Анатолій Ханко вважає, що більшість цілей Майдану були досягнуті. Та нарікає: дещо залишилося незмінним.

Анатолій Ханко, учасник Революції Гідності

- Революція не закінчилася тому, що, на жаль, у державі... за те, що стояв я, немає ні національної, ні соціальної справедливості у державі. Я вважаю, що революція може повторитися, тому що ми не досягли головних цілей. Так, ми вберегли державу. Влада все-таки проукраїнська. Хай поки що у війні із Москвою ми втратили частину своєї держави, та ми вберегли її вцілому. І це, як на мене, основна перемога Революції Гідності.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію