Непораховані. Полтавці вшанували жертв Голодомору 32-33 років

На Театральній площі вони молились за Україну, спробували їжу тих часів та долучились до Скорботної ходи. На місці побувала і Юлія Хаврель.

Близько 15-ої години на Театральній площі збираються полтавці. На столі – дві каструлі. В одній – навар з хвої та кори, в іншій – з кукурудзи та шишок. Це – страви часів Голодомору. Але й в ті часи вони були за рідкість. 

Марія Грабко, полтавка 

- Насправді на смак не дуже, і стає не по собі, коли пригадуєш ті моменти, про які розповідала прабабуся. Особисто мені страшно, що це може повторитись, і дуже важливо насправді пам'ятати.

Далі – на імпровізованій сцені біля театру Гоголя актори віршами та піснями згадали події 32-33 років. 

Після цього люди рушили Скорботною хресною ходою вздовж вулиці Соборності до Свято-Успенського кафедрального собору. Попереду – духовенство.

Федір, Архієпископ Полтавський і Кременчуцький

- Ми маємо захищати не тільки свою територію, а передусім – свою душу. Тобто, ми маємо захищати свою мову, культуру, духовність, помісну церкву, і тоді ми будемо існувати, як народ, як Держава, і ми будемо рухатися вперед.

У жалобній ході зі свічками – близько тисячі полтавців. Серед них – і Даниїл Горопацький. 

Даниїл Горопацький, полтавець 

- Голодомор не визнається багатьма країнами як Геноцид українського народу, і я вирішив підтримати цю ходу у знак того, що я вважаю Голодомор геноцидом.

Завершились урочистості панахидою за душі безневинно загиблих від голоду.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію