Міжнародна науково-практична конференція «Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших держав» продовжила свою роботу

Сьогодні учасники заходу працювали у шести секціях. Точки зору науковців на події 300-річної давнини почули і Олександр Крумін та Сергій Сепітий.

У п'ятницю – другий і останній день роботи міжнародної науково-практичної конференції, присвяченій ролі Полтавської битви в історії країн-учасниць. Видатні науковці з України, Росії, Польщі, Швеції обговорювали події 1709 року, поділившись на секції. Одна з них, «Полтавська битва в історіографії 18-19 століть» – у конференц-залі Полтавського художнього музею. Тут саме слухають доповідь про історичну постать Івана Мазепи. Серед присутніх – і швецький історик Крістіан Гернер. Приїхав сюди, говорить, бо у Швеції та нашої держави дуже багато спільного. І битва під Полтавою, вважає, – скоріше, трагічна сторінка в історії обох держав.

/Крістіан Гернер, професор Лундського інституту (Швеція)

Це була дуже важлива битва, тому що ідея про самостійну гетьманську державу була похоронена навіки/

В аудиторіях педагогічного університету – науковці з України, Польщі, Росії. Тут розмістилися інші 5 секцій, присвячені впливу битви на міжнародні відносини Європи, військовому мистецтву, а також культурологічному аспекту подій 1709 року. В одній з аудиторій слухають точку зору на події під Полтавою російського вченого. Не всі присутні її розділяють. Проте, сам доповідач говорить: добре, що запросили на конференцію. Адже такий зліт провідних науковців різних держав матиме позитивні наслідки як для учасників, так і для міста-організатора.

/Володимир Артамонов, старший науковий співробітник Інституту російської історії РАН (Росія)

Величезну роботу провели організатори конференції: по складанню списку питань, по всім організаційним питанням. Вважаю, що організація цієї конференції проведена зразково/

Активну участь у заході беруть і українські вчені. Зокрема, професор Києво-Могилянської академії Віталій Щербак говорить: раніше думки про історичне значення Полтавської битви лунали з усіх боків, і відгуки ці були часто заполітизовані. Конференція ж, навпаки, дає змогу широкому загалу детальніше вивчити історію рідної держави і сформувати своє бачення на події 1709 року.

/Віталій Щербак, професор Національного університету Києво-могилянської академії (Україна)

Я вважаю, що такий науковий розгляд подій битви є найбільш яскравим проявом цивілізованого підходу до справи/

Підбиваючи підсумки, організатори говорять: конференція пройшла успішно завдяки тому, що підготовка до заходу проводилася не один місяць. І ще у квітні всі науковці, хто подав заявку на участь, отримали акредитацію. Та й рівень конференції говорить сам за себе – її учасниками було 73 науковці, 80% з яких має вчений ступінь. Іншим важливим фактором успішного проведення заходу, на думку члена оргкомітету Лариси Семеняги, стала повна аполітичність заходу: представників радикально налаштованих організацій до участі не допустили.

/Лариса Семеняга, заступник міського голови

Абсолютно все було зроблено міською владою, організаторами, які долучились до конференції, щоб захід був суто науковим, щоб ніхто не вніс порожні політичні гасла у приміщення конференції/

Під час заходу були також висловлені цікаві наукові тези. Зокрема, на думку вчених, редути на Полі битви повинні мати не форму букви Т, яка є наразі, а мають виглядати, як буква В. За підсумками конференції, говорить Лариса Семеняга, не буде ухвали. Найкращі доповіді відзначать, а всі матеріали форуму роздрукують і передадуть до вишів міста.

Загалом же пані Лариса сподівається, що після вдалого проведення науково-практичної конференції так само успішно пройдуть і всі інші заходи, присвячені 300 річниці Потавської битви.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію