У вівторок представники міської влади та директори навчальних закладів вручали випускникам шкіл головний для них документ – атестат про повну середню освіту

Випускний, говорять учасники заходу, це ще не фінал, адже попереду у вчорашніх школярів – вступні іспити до вищих навчальних закладів. У доросле життя цього дня вже дорослих полтавців проводжали учителі, рідні, друзі та наші кореспонденти.

Тридцяте червня для більш ніж 2,5 тисяч полтавських школярів - останній день у школі. Урочисто вбрані всі вони - вже дорослі полтавці зі своїми хвилюваннями. Емоції, говорять, просто переповнюють, очікування від головного свята - у кожного свої.

/Бліци

- Хочеться запам'ятати все краще

- Дякуємо нашим вчителям

- Багато емоцій/

У цей день єдині, хто переживає більше за самих випускників, - їхні батьки. Останні переконують: після тривалих приготувань до заходу емоцій поменшало.

/Бліци

- Переживаю, весь день з самого ранку, дівчинку складніше випускати, ніж хлопчика

- Велике переживання, яке обов'язково буде великим святом/

Для деяких шкіл міста - особисті вітання мера Андрія Матковського, для всіх майбутніх абітурієнтів - з екранів телевізора.

/Андрій Матковський, міський голова

Я хочу побажати вже дорослим полтавцям святкового настрою, адже випускний - це головне свято у житті кожного/

Міський очільник переконаний, що нині головним для випускників, окрім вступу у вищі навчальні заклади, має бути пам'ять про однокласників і звісно, вчителів.

/Андрій Матковський, міський голова

Свою першу вчительку я пам'ятаю і досі. Я дуже любив російську мову і літературу, я думаю, завдяки їй, вона на той час була заслуженим вчителем РСФСР/

Самі ж вчителі, зокрема, класні керівники одиндцятикласників, говорять, емоції нині у них - спільні з випускниками.

/Жанна Сапович, класний керівник 11-А класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №38

В такий момент починаєш розуміти, який швидкоплинний час. Мабуть, земля почала обертатися швидше, ніж у нас час/

Цього року завдяки вчителям і старанню самих випускників Полтаві є чим пишатися - у 2009 випускаються 62 золотих і 72 срібних медаліста. Останні зазначають, що металевий тягар за 11 років навчання давався нелегко, однак нині є що згадати.

/Медалістка

Складно було, але я розумію, що якщо чогось хочеться, всього можна досягти/

Теплі слова привітань, неповторні емоції, квіти, зачіски надовго залишаться в пам'яті вчорашніх школярів як спогад про перший випускний.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію