Депутат не ходить на голосування: як це перевірити самому
Історія про депутата, який пропускає голосування, у місцевій політиці з'являється регулярно, і майже завжди в переказі: хтось сказав, хтось порахував, депутат відповів, що був на роботі. Насправді це одне з тих питань, де переказ не потрібен зовсім: явка й голосування депутата міської або обласної ради фіксуються документально, і будь-який мешканець може порахувати їх самостійно.
Де це видно
Основне джерело — протоколи й результати поіменного голосування сесій. Для рад, де встановлено систему електронного голосування, вони формуються автоматично й публікуються разом із рішеннями сесії на сайті ради. Там видно кожного депутата й кожне натискання: «за», «проти», «утримався», «не голосував».
Друге джерело — протоколи засідань постійних комісій. Це менш помітна, але не менш важлива частина роботи: саме в комісії документ або проходить, або вмирає, і депутат, який ходить на сесії, але не ходить у свою комісію, фактично не працює.
Третє — звіти депутата перед виборцями, які він зобов'язаний подавати періодично. Відсутність звіту сама по собі є показником.
Як рахувати правильно
Тут легко зробити помилку, і нею часто користуються з обох боків. «Не голосував» і «відсутній» — різні речі: депутат, який сидить у залі й не натискає кнопку, присутній, і це його спосіб уникнути позиції. Цей прийом у місцевих радах поширений і виглядає в підсумковій статистиці як звичайний пропуск.
Друге — база порівняння. Один пропуск не означає нічого; частка пропущених голосувань за рік означає багато, особливо в порівнянні з іншими депутатами того самого скликання. Третє — значущість питання: пропуски на технічних питаннях і пропуски на бюджеті чи на відчуженні комунального майна важать по-різному.
Що з цим робити
Найпростіше — зробити розрахунок публічним. Таблиця «депутат — кількість засідань — кількість голосувань» без оцінних суджень дієвіша за будь-яку критику, бо її не можна назвати наклепом. Якщо на сайті ради потрібних протоколів немає, працює інформаційний запит: результати поіменного голосування — публічна інформація.
Далі є формальні наслідки. Систематична відсутність без поважних причин є підставою для розгляду питання про депутатські повноваження; на практиці такі рішення ухвалюють рідко, але сам розгляд у профільній комісії й реакція фракції часто змінюють поведінку швидше.
Чому це не сезонна тема
Скликання змінюються, а механізм перевірки залишається тим самим у кожній міській і обласній раді країни. Найкорисніша звичка для виборця не дуже приємна, зате проста: раз на рік знайти прізвище свого депутата в поіменних голосуваннях і подивитися на числа. Це та частина громадського контролю, для якої не потрібні ні організація, ні гроші, ні дозвіл.