Ув'язнені стають громадянами України

Засуджених у колонії №64 роблять громадянами України. 40% чоловіків, які сюди потрапляють, не мають паспортів з тих чи інших причин. Над пошуком документів та їх відновленням працюють і пенітенціарії, і ще багато службовців. І по кілька разів на рік – видають нові документи. А декому – взагалі перші у життя. Куди дівають свої паспорти ув'язнені і чому їм легше отримати нові документи, ніж пересічним українцям, – далі розкажуть Інна Безугла та Антон Старишко.

З викарбуваним прізвищем та особистим номером на теплій куртці 27-річний Рустам розповідає, як жив до «зони». Отримав вищу освіту – менеджер готельно-ресторанного бізнесу. Пройшов практику, попрацював у кількох закладах. Зараз відбуває термін у 64-й колонії.

/Рустам Надіров, засуджений
- Скільки ви вже тут?
- Вже півроку.
- Скільки вам залишилось?
- Ще чотири/

У невеликій кімнаті, що має назву «клас історії», Рустама збирають разом з кількома іншими чоловіками. Для засуджених сьогодні – урочистості.

/В КАДРІ: начальник оголошує вступне слово: «Хто вперше, хто не вперше, отримає паспорт громадянина України»/

Кілька підписів – і головний документ громадянина у них на руках.

/В КАДРІ: засуджений розписується на паперах і в паспорті/

Щоправда, паспорти одразу ж і забирають – їх зберігатимуть до виходу засуджених на волю. А там документи допоможуть швидше адаптуватись і зекономити час на збирання довідок та його отриманні. Рустам втратив свій паспорт на волі, говорить, загубив у маршрутці. А щойноотриманий, має сподівання, допоможе влаштуватись на роботу.

/Рустам Надіров, отримав паспорт
Намагатимуть з спеціальністю влаштуватись/

З такими візитами до колонії по кілька разів на рік приїздять працівники міграційної служби. Фактично вже з десяток років роблячи засуджених громадянами України.

/Лідія Кузьменко, завідувач Ленінським районним сектором управління держміграційної служби в Полт.обл.
До нас звертаються засуджені – 27, 28 років. І в них ніколи не було паспортів громадянина України. Паспорти можуть бути втрачені під час пересилки документів, під час судових процесів, а буває і так, що паспорти втратили і до засудження/

Для засуджених процедура паспортизації виявляється простішою за вільних громадян. Вони тільки пишуть заяви і фотографуються. Решту роблять пенітенціарії і працівники міграційної служби. Але, щоб підтвердити особу, часом доводиться направити чимало запитів. Надсилають їх і працівники Пенсійного фонду, щоб зробити пенсійні посвідчення. Але, якщо засуджені працювали.

/Світлана Ситник, провідний спеціаліст відділу з питань призначення і перерахунку пенсій Ленінського району
Якщо засуджені не мають документів, що засвідчують пенсійний стаж, то ми, працівники Пенсійного фонду, робим запити в організації. Коли приходить відповідь – оформлюємо пенсії.
- Але частіше цих докумнетів немає?
- Так, немає/

Не на камеру фахівці говорять: у більшості випадків взагалі доводиться відмовляти у пенсійному – стажу засуджені просто не мають, тож залишаються без пенсії. Її, до речі, якщо отримують – на особисті рахунки ув'язнених і безготівково вони можуть щось купити на території колонії.
Із документами особи, на волю з 64 колонії виходять практично всі засуджені. Виняток – якщо немає даних про місце народження, відсутнє свідоцтво і громадянство ще встановлює суд.

/Вадим Алєксєєнко, начальник Полтавської виправної колонії №64
Процентів 40, як правило, приходять без паспортів. Тобто, відсутні паспорти в особових справах. Потім ми з'ясовуємо причини: чому відсутній паспорт. Чи він знаходиться в матеріалах кримінальної справи, чи його зовсім немає, чи, може, в засудженого ці паспорти залишились вдома. У 2015 році було видано 55 паспортів засудженим/

Наразі у закладі перебуває більше 700 осіб.

Інна Безугла