Перейти до змісту
Мальований опішнянський глечик з рослинним орнаментом
Фото: Berser25 / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Для покупця чи колекціонера української кераміки справжній опішнянський посуд — один із найцінніших знахідок. Опишнянська кераміка з 2012 року внесена до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Коли на ринку так багато сувенірної продукції масового виробництва, як розрізнити оригінал? Відповідь криється у розумінні глини, техніки розпису, традиційних форм та майстрів, які сформували стиль.

Що означає "опішнянська кераміка"

Опишня, селище на Полтавщині, є центром гончарства щонайменше з XVII століття. Наприкінці XIX — на початку XX століття тут мешкала понад половина всіх гончарів Полтавської губернії, а приблизно кожна третя родина в Опишні займалася цим ремеслом. З 1894 до 1924 року в селищі діяла модельна гончарська школа, а 1929 року засновано фабрику "Художня кераміка". 1986 року в Опишні відкрився музей гончарства; сьогодні це Національний музей-заповідник українського гончарства, який зберігає найбільшу колекцію української народної кераміки в країні.

Робота починається з місцевої глини, яку формують на гончарному крузі, сушать і випалюють, потім поливають глазур’ю і випалюють вдруге. Класичний опішнянський декор — розпис ангобами, рідкими кольоровими глинами. Традиційно візерунок наносили за допомогою ріжка, невеликої судини у формі ріжка з тонким носиком; також використовували фляндрування — розтягування вологого ангоба у тонкі пір’ясті лінії. Під прозорою глазур’ю виходить світло-жовтий візерунок на червоно-коричневому, білому чи зеленому тлі з акцентами блакитного, темно-коричневого, яскраво-зеленого чи чорного кольорів.

Форми, іграшки та майстри

Опишнянський орнамент переважно рослинний: квіти, гілочки, колоски, букети та вінки. Окрім горщиків, глечиків і мисок, Опишня славиться фігурними посудинами у формі баранів, левів, биків та кіз, бочкоподібними пляшками, а також невеликими розписаними глиняними іграшками та свистками. Ці форми розписані в тій же техніці ангобами, що й столовий посуд.

Серед найвідоміших майстрів — Василь Омельяненко, який прославився своїми величезними посудинами у формі тварин, Михайло Китриш та Іван Білик, які разом отримали Національну премію імені Тараса Шевченка 1999 року. Також відомі родина Пошивайло та Олександр Селюченко. Багато майстрів підписують чи ставлять клеймо на дні своїх виробів, і підпис відомого гончара значно підвищує вартість роботи.

Основні ознаки оригінальних виробів

Ручна опішнянська кераміка носить сліди гончарного круга та руки: незначна асиметрія, стінки різної товщини та розписні лінії, які потовщуються й тоншають, оскільки нанесені від руки. Візерунок трохи виступає під глазур’ю, адже він виконаний глиняною поливою, а не фарбою. Масові сувеніри зазвичай відлиті в формах, ідеально рівні, прикрашені плоскою фарбою чи наклейками, які лежать на поверхні.

Перевірте дно: зазвичай воно має оголену глину, підпис майстра чи клеймо майстерні, і на ньому немає наліпки "зроблено в..." з якоїсь далекої фабрики. Запитайте у продавця, хто виготовив виріб і де. Найнадійніший спосіб вивчити стиль — подивитися колекцію Національного музею-заповідника українського гончарства в Опишні та купувати у гончарів та майстерень, пов’язаних із селищем; перевірте сайт музею для інформації про поточні виставки та умови відвідування.

Читайте також